Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку,

шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, запросіть народних

депутатів до зали, підготуйтесь до реєстрації. Готові реєструватись? Шановні колеги, як завжди, нагадую:

реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва. Навіть

якщо немає Сергія Володимировича Власенка. Прошу реєструватись. В залі зареєстровано 169 народних депутатів України.

Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України

бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени

Кабінету Міністрів України. Прошу їх привітати. Сьогодні, 6 листопада, День визволення Києва від фашистських

загарбників. Я думаю, що це одна з серйозних подій, віхових подій для історії

столиці України. І впевнений, що ми всі повинні пам'ятати тих, хто віддавав та,

на жаль, віддає своє життя за щасливе і незалежне майбутнє нашої держави. І я

пропоную зараз згадати всіх тих, хто загинув, визволяючи столицю нашої держави,

хвилиною мовчання, будь ласка. (Хвилина мовчання) Прошу сідати. Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту

Верховної Ради України у п'ятницю ми проводимо "годину запитань до

Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету

Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан

захворюваності коронавірусною хворобою в Україні та невідкладні заходи уряду

щодо боротьби з цією хворобою в умовах її різкого поширення. Пропонується наступний порядок проведення "години

запитань до Уряду": до 20 хвилин відводиться на виступ Прем'єр-міністра

України щодо визначеної теми, на відповіді Прем'єр-міністра України відводиться

до 21 хвилини і на відповіді на запитання до шановних представників уряду

відводиться до 20 хвилин (до 1 хвилини – на запитання, до 2 хвилин – на

відповідь). Немає заперечень? Немає. Дякую. На трибуну запрошується для виступу Прем'єр-міністр України

Денис Анатолійович Шмигаль.

Доброго дня, шановний пане Голово Верховної Ради! Доброго

дня, шановні народні депутати України! Доброго дня, шановні українці! Перш за

все, хочу подякувати народним депутатам за те, що вчора підтримали проект

бюджету на 2021 рік у першому читанні. Сподіваюся, що ми з вами так само

оперативно і без зайвого популізму пропрацюємо бюджет до другого читання. І

країна, звісно ж, чекає прийняття головного кошторису нашої держави. Той

проект, який ми вчора проголосували, – це, дійсно, бюджет можливостей,

можливостей для розвитку України, її економіки, людського капіталу. По дуже

багатьох сферах ми пропонуємо рекордні видатки. Мова йде про медицину, освіту,

будівництво доріг, соціальну підтримку населення, дешеві кредити для бізнесу,

підтримку промисловості та машинобудування. Всі ці програми ми плануємо профінансувати

за рахунок збільшення доходів державного бюджету України. Доходи зростуть

завдяки ефективній роботі фіскальних органів, які продовжують працювати у

напрямку ліквідації схем, скруток та боротьби з контрабандою. З приводу роботи цих служб та доходів бюджету в цьому році

поінформую вас про наступне. В жовтні 2020 року до загального фонду держбюджету

надійшло 65 мільярдів гривень - перевищення виконання майже 15 відсотків, а це

додаткові 8 мільярдів гривень. За 10 місяців ми маємо невиконання бюджету на рівні

1,6 мільярда гривень, при тому що, коли весною наш уряд прийшов і запустив

системну роботу податкової і митниці, невиконання бюджету було 44 мільярди

гривень. Тобто фактично ми скоротили розрив бюджету на 42 мільярди гривень.

Тобто те, що бюджет не виконується, ці страшилки повністю спростовуються даними

цифрами і не відповідають дійсності. Якщо ви подивитесь на роботу податкової служби, так само

фіксуємо, що збори по податку на додану вартість виросли на 40 відсотків

порівняно з 19-м роком при не збільшеному навантаженні на бізнес. Тобто це

говорить про ефективність роботи та ламання тих схем, які були до цього часу. Коротко зупинюсь на ще одній темі, яка викликала резонанс та

маніпуляції в медійному просторі: мова йде про кошти на єдиному казначейському

рахунку. Станом на 1 листопада кошти на єдиному казначейському рахунку склали

15,1 мільярда гривень. Дозвольте повідомити про наступне. В 2018 році було 7

місяців, коли сума на ЄКР на перше число звітного місяця була значно меншою.

Наприклад, 1 липня 18-го року сума коштів складала 2 мільярди гривень. Так само

в 19-му році був майже піврічний період, коли сума коштів на ЄКР на перше число

звітного місяця була менше 15 мільярдів гривень і складала, наприклад, 1

березня 19-го року 8,2 мільярда гривень. Я знаю, що більшість народних депутатів в залі розуміються

на цьому питанні, але хотів повідомити суспільству, що уряд фінансує і буде

далі фінансувати всі соціальні зобов'язання держави перед українцями. Тепер перейду до головної теми, яка хвилює народних

депутатів та більшість українців: про невідкладні та послідовні заходи у

боротьбі з поширенням коронавірусу та підтримкою нашої медичної системи та

медиків у часи пандемії. Одним з найбільш дієвих інструментів для боротьби з

коронавірусом є адаптивний карантин, який ми запровадили. Чи можливе зараз

повернення до повного локдауну країни? Цього варіанту на столі наразі немає.

Адаптивний карантин - найкраща модель. Ми спілкуємося з епідеміологами Франції,

Німеччини, аби покращити наші реагування на пандемію. І ми, і європейці,

звичайно, розуміємо, що найбільш ефективний метод розірвати ланцюг захворювання

– це ввести більш жорсткі карантинні обмеження. Саме тому ми бачимо, що

Франція, Німеччина Великобританія, Чехія, Італія, Польща, Угорщина, Литва

Греція і багато інших країн вводять жорсткі локдауни. Треба розуміти, що ці

країни мають дуже потужні медичні системи та достатньо економічних ресурсів для

боротьби з пандемією, але навіть їм доводиться закривати свої країни. Я ще раз хочу наголосити: уряд не розглядає зараз введення

тотального карантину. Дійсно, Міністерство охорони здоров'я розглядає

можливість введення додаткових обмежень на певний період для розірвання ланцюгу

захворювань. Але, знову ж таки, це не буде повна та постійна заборона.

Наприклад, ми говоримо про посилення відповідальності за неносіння масок,

зокрема про підвищення штрафів. Щодо посилення карантину так званого вихідного дня. Цю тему

обговорюють на рівні різних робочих груп, експертів, суспільства. Якщо ми

підійдемо до такого рішення, Міністерство охорони здоров'я окремо і детально

проінформує, прокомунікує і проконсультується щодо такої ініціативи з народними

депутатами України, з науковими установами. Хочу зазначити, що уряд також постійно комунікує з

регіонами. Ми зараз, дійсно, налагодили співпрацю, і бачу, що ставлення дуже

багатьох мерів до проблем коронавірусу змінилось. І це питання дійсно для всіх

місцевих керівників перестало бути політичним. Сьогодні – це тема номер один. І

ми фактично що два дні проводимо селекторні наради з керівництвом областей, аби

швидко вирішувати ті проблеми, які є на місцях. Ми спільно з місцевим

керівництвом визначаємо, які обмеження застосовувати в конкретних областях,

містах чи районах, а які - ні. Тобто місцева влада не ігнорує рекомендацій

уряду. Робота для визначення найоптимальнішої моделі карантинних заходів

проводиться постійно і спільно з місцевою владою. Ми зараз говоримо так: якщо

влада в регіонах просить не вводити додаткові обмеження, то вона бере на себе

відповідальність за наслідки. Це, дійсно, гнучка модель адаптивного карантину,

і я би навіть казав, що це частина реформи децентралізації, адже керівники в

регіонах більше не тікають від відповідальності. Тепер зупинюся більш детально на тих заходах, які реалізовує

наш уряд у медичній сфері. Постійно ведеться робота в напрямку підвищення

спроможності нашої медичної системи стовно кількості ПЛР-тестів. Збільшення ПЛР

з 200 у день у березні цього року до 50 тисяч у жовтні цього року і цільовий

показник 75 тисяч на добу до кінця року - це якраз ті показники, які ми ставимо

перед собою. Для цих цілей ми виділили фактично 1 мільярд гривень для

підвищення спроможностей лабораторій. Ще 1 мільярд гривень виділили на

закупівлю додаткових експрес-тестів, які будуть давати результати протягом

години. Фактично з нуля була відновлена робота більше 50

лабораторій. Загалом лабораторії за цей час профінансували на 1 мільярд

гривень, на початку епідемії в Україні була лише одна автоматична станція для

екстракції РНК під час проведення текстів. Зараз їх стало 56 і найближчим часом

кількість зросте до 68. Це основа для ПЛР-тестування. Ще один важливий аспект стосується зайнятості ліжок. На

початку епідемії в Україні були готовими для прийому хворих 12,5 тисяч ліжок,

наразі їх кількість збільшена до 42 тисяч, а в середині листопада буде вже 52

тисячі. При цьому стоїть завдання для Міністерства охорони здоров'я та обласних

державних адміністрацій 80 відсотків ліжко-місць забезпечити постачанням кисню.

Тільки за минулий тиждень кількість ліжко-місць була збільшена на 2,2 тисячі.

Наразі заповненість ліжок хворими на COVID складає 18 тисяч осіб, 23 тисячі

ліжко-місць у нас є ще в резерві. Два дні тому на нараді з керівниками областей,

очільниками облдержадміністрацій, було доручено збільшити кількість ліжко-місць

ще на ОДА повинні підготувати також додаткові приміщення. Це

можуть бути спорткомплекси, виставкові зали, інші приміщення інфраструктури,

які мають бути обладнані всім необхідним на той випадок, якщо кількість хворих

і тих, хто буде потребувати лікарняних ліжок, буде і далі зростати у

відповідності до прогнозів. Ще одне дуже важливе питання, на яке я б хотів звернути вашу

увагу. Повідомлю, що станом на 5 листопада кількість задіяних апаратів штучної

вентиляції легень склала 638. Загалом в країні розміщено 4 тисячі 876 апаратів

штучної вентиляції легенів, тобто використання йде трошки більше 12 відсотків

від загальної кількості. На даний момент 16 підприємств в Україні отримали ліцензії

на виробництво медичного кисню в Україні, і Міністерство охорони здоров'я і в

подальшому дуже активно за короткий час готове видавати ліцензії для

підприємств-виробників. Часто чуємо від лікарів проблему недостатньої кількості

кисню у лікарнях. Хочу запевнити, що це питання вирішується оперативно, як я

вже і повідомив. Ми тричі на тиждень проводимо селектори з керівниками областей

і щодня розбираємо, що зроблено. 20,5 тисяч ліжок у медзакладах, що надають

допомогу по боротьбі з COVID, вже забезпечені киснем. До кінця листопада стоїть

завдання, щоб більше 42 тисяч ліжок були з відповідним постачанням кисню. На ці

потреби уряд у жовтні виділив 572 мільйони медичної субвенції. Ми максимально

спростили всі процедури, щоби швидко підвести кисень до ліжок. У голів областей

є всі інструменти, щоб виконати це завдання. Там, де робота буде незадовільною,

будуть кадрові рішення. Стосовно летальності коронавірусу в Україні. Маємо один з

найнижчих показників в Європі, на щастя: 1,8 відсотка. Це той самий рівень, що

і в Німеччині. У Великобританії, наприклад, 4,3 відсотка, в Швеції – 4,4, в

Іспанії – 3. Але, на жаль, люди від коронавірусу помирають, і в Україні також.

Тому висловлюю співчуття родинам тих людей, які померли, на жаль, від

коронавірусу. Але їхнє життя – це сигнал всім нам вживати заходів і берегти

себе і рідних від коронавірусу. Звичайно, що ми можемо збільшити кількість ліжко-місць,

збільшити відсоток забезпечення киснем, але головне в медичній системі - це не

ліжко-місця і не кисень, головне – це лікарі, забезпечення їх засобами захисту,

гідними умовами оплати праці. Для цього уряд встановив 2 одночасні рівні доплат

для лікарів, які стоять на передовій боротьби з коронавірусом. Звичайно, що ми

можемо... Доплата в розмірі 300 відсотків, яка уже виплачується. І в нас були

весною питання до виплат, вони вирішені, в щоденному режимі відпрацьовані, це

була проблематика березня місяця. На сьогоднішній день доплати йдуть в

автоматичному режимі через НСЗУ у відповідних пакетах на боротьбу з На сьогоднішній день укладені всі необхідні угоди з

Національною службою здоров'я України і медичними закладами. Уряд також

встановив додаткові доплати у 25, 75 і 125 відсотків. Якщо медичні працівники

надають допомогу більшій кількості хворих і мають більше навантаження, в такому

випадку будуть задіяні корегувальні коефіцієнти, що дозволяють отримувати

більші заробітні плати. Варто також зазначити, що з вересня цього року уряд збільшив

оклади всіх без виключення медичних працівників на 25, 50 і 75 відсотків. Це

додаткові кошти до заробітної плати медичного персоналу, розміри яких в

абсолютних цифрах складають від 1,3 тисячі гривень до 3,5 тисяч гривень в

місяць. Ми розуміємо, що в умовах пандемії збільшилось навантаження на сімейних

лікарів, які також частково або повністю задіяні в боротьбі з коронавірусом. Нещодавно уряд ухвалив рішення, яке дозволить сімейним

лікарям отримувати більше коштів за кожну укладену декларацію. Капітаційна

ставка за одну укладену декларацію буде збільшена Хочу принагідно подякувати всім нашим лікарям за самовіддану

роботу, важку роботу по боротьбі з пандемією і порятунку життя і здоров'я наших

громадян. Шановні колеги, у мене немає рожевих окулярів, коли я

дивлюся на І ще одне дуже важливе питання, на якому треба наголосити і

розставити крапки над "і". Це те, що стосується фінансування боротьби

з коронавірусом і джерел такого фінансування. Кошти на боротьбу з COVID-19

йдуть з трьох різних джерел: безпосередньо з фонду боротьби з коронавірусом та

його наслідками, з Національної служби охорони здоров'я України, а також з

місцевих бюджетів, які так само допомагають протиепідемічними заходами. Верховна Рада та уряд ще у квітні збільшили бюджет

Національної служби Також фінансування потреб медицини відбувається

безпосередньо з Фонду боротьби з коронавірусом та його наслідками, зокрема у

сфері охорони здоров'я - це 16,3 мільярда гривень, безпосередньо профільному

міністерству виділено 14,4 мільярда гривень, 6,5 мільярда гривень - для

підвищення надбавок і доплат до заробітної плати медичним працівникам, які

борються з коронавірусом, 4,7 мільярда гривень - для закупівлі обладнання в

приймальні відділення опорних закладів охорони здоров'я, 2,7 мільярда гривень -

на заходи із запобігання спалахів епідемії, 1,7 мільярда гривень - на

будівництво, реконструкцію та ремонт приймальних відділень, 600 мільйонів - на

забезпечення подачі кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров'я. Тобто ми

використовуємо різні джерела для фінансування того, аби оперативно фінансувати

потреби лікарень, лабораторій та збільшувати виплати нашим медикам. Стосовно інших коштів, які були витрачені з Фонду боротьби з

коронавірусом та його наслідками, всі ці цифри можна знайти на сайті

Міністерства фінансів у дашбордах, які постійно оновлюються. Тобто вся

інформація про фонд коронавірусу є абсолютно прозорою і відкритою, оновлюється

в постійному режимі, і кожен громадянин України може з нею ознайомитись щоденно

на сайті Міністерства фінансів, ніякої таємниці, куди використовуються кошти. Крім цього, розпочатий аудит коронавірусного фонду так

званого Державною аудиторською службою України. 10,4 мільярда гривень було

направлено на соціальні програми: це підтримка безробітних, це виплати по

лікарняним для медиків, які захворіли, це виплати родинам фізичних

осіб-підприємців, які зупинили свою діяльність на час карантину. Крім цього, вже 19 мільярдів гривень профінансовані проекти

із будівництва інфраструктури, що дало змогу, і це було насправді спільне

рішення, втримати економіку України від провалля, в яке вона могла попасти через

локдаун навесні. Сьогодні ми стали свідками безпрецедентної економічної

світової кризи, і розвинені країни Європи - це теж приклад, де ВВП зменшується

на 7-10 і більше відсотків. В той час, За даними Укравтодору, велике дорожнє будівництво залучить

38 тисяч працівників дорожньої галузі та створить більше 120 робочих місць,

створило у суміжних галузях. Виробництво будівельної продукції у вересні цього

року зросло на 12,5 відсотка порівняно з вереснем минулого року. Ключовою

причиною такого росту було значне збільшення саме об'єму будівництва інженерних

споруд в Україні. Саме тому в бюджеті на наступний рік так само рекордна

кількість коштів буде направлена на цю програму на інвестиційні проекти. Це майже

150 мільярдів гривень, за які буде здійснюватись будівництво і розвиток

інфраструктури в Україні. Завершити свою промову я хочу, навівши факти про те, як уряд

виконує одне з ключових завдань держави – соціальний захист людей. Я вже

наголошував, що коронакриза стала надзвичайним потрясінням для економічних

соціальних систем у всіх країнах світу, мільйони людей втратили роботу. Тому ми

автоматично продовжили всі субвенції, ми значно спростили механізм отримання

житлових субсидій. Ми реалізували три кроки щодо підвищення пенсій. Ми

запустили програму підтримки літніх людей "Допомога поруч". Дякую за вашу увагу. Ми будемо продовжувати роботу в цьому

напрямку.

Дякую, Денис Анатолійович. Будь ласка, запишіться по фракціях на запитання до Прем’єр-міністра

України. Цимбалюк Михайло Михайлович.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати

слово колезі по фракції Євтушку Сергію.

Євтушок Сергій Миколайович.

Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". Пане

Прем’єр-міністр, у мене до вас конкретне запитання, відповіді якої, напевно,

чекають зараз мільйони українців. В українському парламенті за ініціативою Юлії Тимошенко було

проголосовано Постанову щодо боротьби з коронавірусом, яка містить в собі дуже

чіткі завдання для вас, для виконавчої гілки влади, а саме: безкоштовне

тестування мобільними бригадами, 100 тисяч ПЛР-тестів на добу. Адже саме люди

інфіковані передають хворобу, добираючись, стоячи в чергах біля лікувальних

закладів. Коли і в який спосіб ви виконаєте цю постанову? На якому етапі

виконання цієї постанови? І другий момент. Я також хочу запитати. Президент України

Зеленський анонсував, що буквально незабаром має з'явитися вакцина, яка буде

доступна для всіх українців. Також дайте відповідь, чи є вже вакцина і чи

будуть надаватися безкоштовно ці вакцини нашим громадянам України? Дякую.

Дякую, пане Сергій, за питання. Отже, стосовно постанови. Вона в роботі. Частина, за яку

відповідає уряд, виконується, і найближчим часом ми надамо письмовий звіт по

виконанню даного документа. В свою чергу наголошую, що практично кожного тижня по

декілька разів відбувається засідання Державної комісії з

техногенно-екологічної безпеки Щодо тестувань. Я відмічав у своїй доповіді про збільшення тестувань з 200 в

добу весною, в березні місяці, коли ми стикнулись з пандемією, до більше ніж 50

тисяч сьогодні. До кінця року це буде 70 тисяч. Це об'єктивні показники і цілі,

які поставлені з точки зору збільшення лабораторій і їх спроможності. Щодо вакцини. Дійсно, робота ведеться декількома науковими

групами, робота ведеться на українських фармацевтичних компаніях. Як тільки

буде ця інформація, я впевнений, і бізнес, і науковці вийдуть з нею до

суспільства. Дякую.

Народний депутат

Колтунович Олександр Сергійович, фракція політичної партії "Опозиційна

платформа – За життя".

Дякую, шановний головуючий. Шановний пане Прем'єр-міністре, перше: репліка щодо

порівняльного вами аналізу падіння ВВП і інших макропоказників, де зростання.

Ви ж тоді вже кажіть відверто: в нас низька база порівняння. Падіння

попередників, які були перед вами, вам залишили у спадок такі економічні

параметри, після яких ви можете зростати, маю на увазі попередній уряд. Мова не про те. Перше. Нас цікавить досвід Європейського

Союзу, а ми бачимо, що зараз йде друга хвиля так званого локдауну, і до нас

звертаються виборці щодо того, які будуть вводитись обмеження карантинного

характеру, інші обмеження. Для прикладу, у наших сусідів в країнах

Європейського Союзу є вже обмеження щодо шенгену, є обмеження щодо того, що

закриваються на цілий Дякую за відповідь.

Дякую. Насправді актуальне запитання. І, дійсно, суспільство чекає

сьогодні таких відповідей, як ми будемо рухатись далі. Ми щодня проводимо

консультації з нашими європейськими колегами. Я вже в своїй доповіді називав,

це і епідеміологи, і урядовці Франції, Німеччини, інших країн Європи, ми дійсно

в повному контакті. І всі уряди сьогодні шукають найбільш ефективних моделей. Українська модель адаптивного карантину, як ми бачимо по

ситуації в європейських країнах, виправдала себе найбільше на сьогодні. Ми

маємо не таке активне і велике зростання, як мають дехто з наших сусідів. Тому

ми також ділимось нашим досвідом. Наш досвід також використовують європейські

країни. Стосовно того, як ми будемо рухатись далі. Розуміючи, що

адаптивний карантин працює, але потрібні додаткові, можливо, більш жорсткі

заходи, ми, звичайно, будемо до них звертатись, до цих більш жорстких заходів.

Але, ще раз повторюю, як казав у своїй доповіді, ми всі ці речі будемо

запроваджувати після комунікацій, і в тому числі консультації і комунікації з

народними депутатами України як представниками, обраними представниками

громадянського суспільства, які, як вчора, до речі, в сесійній залі звучало,

найближче знаходяться до людей. Тому будемо чути реакції народних депутатів,

будемо їх враховувати для того, аби ці заходи були найбільш ефективними. Ми не маємо права і не можемо дозволити собі повного

локдауну, зупинки бізнесів. Для того, щоб розірвати ланцюжок, необхідно

використовувати наявні засоби адаптивного карантину. Всі вони, як тільки будуть

погоджені на рівні Міністерства охорони здоров'я, будуть надані народним

депутатам в профільні комітети, ми зможемо попрацювати над цим разом. Дякую.