Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку,
шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, підготуйтеся до
реєстрації. Нагадую: реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки,
першої зліва, обов'язково з сенсорною кнопкою. У залі зареєстровано 193 народні депутати України. Пленарне
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, сьогодні день народження Дмитра
Олександровича Нальотова. Шановні колеги, переходимо до роботи. Відповідно до статті
25 Регламенту Верховної Ради України у середу ми маємо до 30 хвилин на виступи
від народних депутатів України щодо оголошення заяв, повідомлень. Будь ласка,
запишіться на виступи від народних депутатів. Гузь Ігор Володимирович.
Депутат Гузь, 19 виборчий округ. Шановні друзі, сьогодні 28
квітня 1947 року, на території тоді комуністичної Польщі комуністичний
польський режим почав акцію "Вісла". Не всі в цьому залі знають, не
всі українці знають, що 150 тисяч українців, зокрема і моя родина, частина моєї
родини, і багато родин присутніх в цьому залі народних депутатів України були
виселені з територій, де жили українці тисячі років. Це Холмщина, це
Лемківщина, це Бойківщина, це Надсяння, це Любачівщина. Ці українці були
насильно через зґвалтування, вбивства, через приниження виселені польським
комуністичним режимом на так звані колишні німецькі землі під німецький кордон. На превеликий жаль, частина українців опинилася в
концентраційному таборі в Явожно. Українці, зокрема молоде покоління, зараз
повинно знати, що після Другої світової війни наші співгромадяни були в
концентраційних таборах, на жаль, польських, тисячі людей загинули, зокрема
учасники підпілля Української Повстанської Армії і Організації українських
націоналістів. Про цю дату, про акцію "Вісла", ми всі повинні
пам'ятати. Це страшна сторінка української історії, це сторінка, яка роз'єднала
родини. Тому що мій дід Павло Конзюра був виселений сюди в Україну, а його
рідний брат – Стах Конзюра був виселений під німецькі землі. Таких родин
роз'єднали дуже багато. Ми, українці, повинні про це пам'ятати. На превеликий жаль, керівництво парламенту могло б сьогодні
поставити законопроект, де багато депутатів, які є в цьому залі: Ірина
Констанкевич, Софія Федина, Володимир В'ятрович, я, зокрема, є співавторами.
Цей законопроект не антипольський, цей законопроект, який засуджує дії
комуністичного польський режиму, і цей законопроект, який має пролити правду і
справедливість українського парламенту, українців на ті тривожні і страшні
події Тому, шановні друзі, я хотів би, щоб ми зараз хвилиною
мовчання вшанували всіх тих забитих українців, всіх тих помордованих,
зневажених, які в 47-му році, а їх було 150 тисяч, переселили з етнічних земель
на інші території. Прошу вшанувати хвилиною мовчання наших співгромадян. Дякую. (Хвилина мовчання) Дякую. Слава Україні!
Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні
колеги, парламент має відображати волю людей. Ми як представники українського
суспільства маємо діяти чітко у тих вказівках, які дають нам виборці. На
сьогоднішній день точно виборці говорять нам про тарифи і про їх зменшення. І
парламент провалює відповідні постанови. Парламент не рахується з волею людей,
які сьогодні не в змозі платити надто високі ціни за електрику, за газ. Колеги, на сьогоднішній день парламент не бореться в тому
числі із рейдерством. Колосальні факти рейдерства йдуть по всій країні. У нас
постійно збільшується кількість тих, хто втрачає нерухомість, хто втрачає
землі. Я пам'ятаю 18-й рік, коли до нас приїжджали сюди в парламент фермери і
розповідали жахливі історії. Я вам нагадаю про випадок в Саливонках, коли на
очах у одного фермера забивали його дружину, відрізали кінцівки цієї дружини,
для того, щоб він відмовився від землі. Колеги і багато-багато інших фактів. І, на жаль, це рейдерство в більшості випадків покривається
судовою системою і правоохоронними органами. А йде це рейдерство, колеги, від
лобізму і йде це рейдерство в більшості випадків з цього залу. Невже нам не
варто створити тимчасову слідчу комісію, – до Це життя людей, колеги, це безпосередньо їхній бізнес.
Давайте розберемося врешті-решт, чому люди в тій же Новоселиці втратили землю,
чому без їхнього відома зібрали збори і перереєстрували на сьогоднішній день
їхнє майно і їхню землю. Сьогодні земля ця не засівається, сьогодні вони
втратили Я дякую Тарасу Батенку з групи "За майбутнє",
який Дякую.
Дякуємо. Дмитро Чорний, фракція "Слуга народу". Слово візьміть. Будь ласка.
Шановні колеги, Максим Бужанський, 25-й округ, фракція
"Слуга народу". Шановні друзі, 28 квітня 1945 року в цей день радянські
війська почали нарешті штурм Рейхстагу. Сьогодні, 28 квітня 2021 року в Києві в
столиці нашої країни пройде марш фанатів есесівської дивізії
"Галичина", 14-ї дивізії Ваффен СС. Скажіть мені, якщо це не ганьба і
сором, то як тоді виглядають сором і ганьба. Ми – країна-переможець, це ваші
батьки віддали життя за перемогу над Третім Рейхом, це ваші батьки перемогли
нацизм. Поряд зі мною стоять люди, чиї діди були у Бухенвальді.
Скажіть мені, як це відбувається. Скажіть мені, кожен з вас, що ми зробили не
так, що це відбувається. Скажіть мені, що ми маємо зробити, щоб цього не було.
Я вважаю, що цей сором лягає на кожного з нас: есесівці марширують вулицями
Києва. Уявіть собі, Україна після Білорусі – друга постраждала країна за
чисельністю загиблих у Другій світовій війні. Як так відбулося: 6 мільйонів
українців було вбито, 7 мільйонів українців сражалися з нацизмом у лавах
Червоної армії, як так сталося? Ми вшановуємо пам'ять жертв концтаборів, ми пам'ятаємо про
втрати, хтось каже "ніколи знову", і ось знову, есесівці знову йдуть
вулицями столиці. Я вважаю, що Верховна Рада повинна прийняти заходи, міри, що
завгодно зробити, щоб цього не було. Це недопустимо, героїзація нацизму
недопустима. Вони не йдуть Лондоном, вони не йдуть Парижем, вони не йдуть
Берліном, вони йдуть Києвом. Зверніть, будь ласка, увагу, це сором та ганьба. Дякую.
Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Днями на
Овруччині відбулися протипожежні навчання лісівників та рятувальників. Це
відбулося там, де рік тому палали тисячі і тисячі гектарів, де вигоріло 50
тисяч гектарів, з яких 24 тисячі гектарів не підлягають поновленню. Це була
страшна екологічна катастрофа для всього Полісся і для всіх українських лісів. Пройшов рік. І мені хотілося б сказати, що за рік зроблено
нами, зроблено законодавчо, адміністративно і організаційно. Законодавчо,
шановні колеги, ми з вами прийняли і підвищили закон, і підвищили
відповідальність за підпал сухостою і лісів. Ми з вами прийняли Закон про
інвентаризацію лісів, яка не проводилась з 2001 року, Кабмін вже її затвердив.
І протягом п'яти років ми будемо мати розуміння, що у нас сьогодні є з лісовим
ресурсом і куди нам рухатися в плані розвитку лісового господарства. Ми прийняли Закон про протипожежну безпеку в лісі.
Організаційно я би хотів сказати про Житомирську область, за яку сьогодні Адміністративно сьогодні запущена реформа лісового
господарства. І я хочу сказати, що і попередній голова Держлісагентства пан
Кузьович і діючий голова Лісагентства пан Болоховець, Тому такі керівники, які сьогодні є в Житомирській області,
як Віктор Сахнюк, який на своєму прикладі, а я сказав і про 800 водойм, і про
відновлення просіки, і про закупку нової сучасної техніки, а не як це було
роками, що це все розкрадалося і виводилося з лісових господарств. Але "лісова мафія" не опускає руки, не опускає
голову і намагається поновити свої позиції в лісовому господарстві. Зокрема,
колишній начальник Житомирського управління Курінський сьогодні через Верховний
Суд, незважаючи на те, що він написав сам заяву, намагається поновитись. Це люди, які розграбували лісове господарство, і ми не маємо
права допустити їх назад до лісового господарства. Дякую.
Оксана Савчук, Всеукраїнське об'єднання "Свобода",
Івано-Франківщина. Щоб не було, ті прикрі історії, які сталися після операції
"Вісла", коли ти приїжджаєш на українські землі, а над ними майоріє
інший прапор, коли біля української церкви висить табличка українською,
польською і іншими мовами – тільки не українською, коли українські цвинтарі по
волі затирається пам'ять, і тільки деякі нащадки приїжджають згадати, що саме
тут була українська земля, - це приклади тої історії, яку ми не маємо повторити
у майбутньому, бо жодний клаптик української землі не може відійти ворогові,
він має залишитися в нас. Я хочу сьогодні говорити про територіальну оборону. Я не
розумію, чому наш український парламент під синьо-жовтим прапором у цій
сесійній залі не розглядає ключове – Зареєстрований ще в грудні законопроект, який би ми могли
розглянути, можливо, у комітету є альтернативний. Але ми мовчимо. Чому? Чи не
маємо бачення того, як українці повинні бути готовими, бо маємо ворога, ворог
чіткий і видимий – це Росія, він стоїть на східних кордонах. Війна стратегічна,
Росія і Путін не бачать нашу країну самостійною державою. Для них ми – ті, хто
не має права на свою незалежність. Тому я переконана, що ми повинні
скористатися, власне, тою моделлю, такою як ізраїльська модель, швейцарська модель,
коли нація готується до того, щоб дати відсіч у певний момент. Я дуже би хотіла, щоб ми на позачергових засіданнях
розглядали ключові питання: як українці готуються до того, щоб захистити своє:
захистити свою домівку, захистити майбутнє своїх дітей, захистити свої кордони. Я не можу зрозуміти, чому ми не можемо проводити навчання
територіальне оборони на місцях, не покидати це на плечі чи місцевих рад, тому
що частина міських голів може це робити, а частина ставляться до того не зовсім
адекватно. Це має бути державна політика. Я би хотіла, щоби в цьому парламенті
ми приймали важливі державотворчі рішення, які станом на сьогодні актуальні. А
актуальним залишається і досі те, що Росія – наш ключовий ворог, яка не
зупиняється. Завдання України – зберегти себе, зберегти свої кордони і
нарешті в цьому парламенті почати розглядати стратегічні закони, такі як закон
про територіальну оборону.
