Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку
шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, займіть свої
місця, підготуйтесь до реєстрації. Як завжди нагадую, реєстрація відбувається
шляхом натискання кнопки "за", першої зліва або зеленої. Готові реєструватись? Прошу реєструватись. В залі зареєстровано 200 народних депутатів України.
Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, сьогодні день народження у народних
депутатів Киви Іллі Володимировича Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної
Ради України ми маємо до 30 хвилин на виступи народних депутатів України з
внесенням пропозицій, повідомленням заяв та оголошенням повідомлень. Будь
ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп, вибачте, від
народних депутатів. То вчора було вас. Бачте, вчора було вчора. Бойко Юрій Анатолійович.
Шановні колеги, шановна президія, шановні громадяни України!
Народний депутат Скорик, фракція "Опозиційна платформа – За життя".
Ви знаєте, коли мене питали в перші місяці президентства Зеленського і
перебування нинішніх депутатів у владі, що змінилося, якщо порівнювати з
попередньою владою, я завжди говорив, що Президенту вдалося знизити градус
громадського протистояння і взаємної ненависті. Інших досягнень тоді не було, але ми сподівалися, що вони
будуть. На жаль, цього не сталося і ми бачимо, що в суспільство повернулася
атмосфера 14-го, 19-го року. Атмосфера взаємної ненависті і протистояння,
атмосфера переслідування опозиції, фактично знищення опозиції, коли влада
намагається запроторити до в'язниці одного з лідерів опозиції – співголову
нашої політичної сили Віктора Володимировича Медведчука, коли виповнилося вже 4
місяці з часу, коли були закриті телевізійні канали абсолютно без суду, коли
РНБО в нас підміняє фактично судову гілку влади. Коли ми говоримо про досягнення, то влада говорить про те,
що великим досягнення є те, що вони начебто відкрили ринок землі. Зараз під
Радою буде відбуватися багатотисячний мітинг прихильників нашої політичної сили
з вимогою відмінити цей грабіжницький ринок землі, тому що всі люди розуміють,
і це показують всі соціологічні дослідження, що це не ринок, а фактично це
розпродаж Ми дуже сподівалися, що влада дійсно піде на серйозні кроки
щодо реформування сфери охорони здоров'я, але цього не відбулося. І ми бачимо,
що продовжується реформа пані Супрун. Ми дуже сподівалися, що влада піде на
серйозні кроки щодо реформи системи освіти, точніше остановки цієї реформи,
такої реформи, яка фактично дебілізує наших дітей, але цього не сталося. І ми
бачимо, що Президент говорить про якісь такі гасла, що будемо будувати новий
університет майбутнього. Ми подивилися, що відбувається в тих класичних
університетах багатьох – фактично вони знищуються. Мені б дуже хотілося, шановні колеги, щоб той час, який нам
відведено з вами в цій залі, ми все-таки витратили не на те, щоб підвищувати
рейтинги чи боротися за владу, чи приймати абсолютно недолугі закони, а те, щоб
вирішити важливі для країни питання. Це питання миру. Це питання соціальної
безпеки наших громадян. Це питання громадянського такого миру в суспільстві,
якого ми з вами на сьогоднішній день не маємо.
Доброго ранку, шановні колеги, шановні громадяни України!
Німченко Василь Іванович "Опозиційна платформа – За життя". Мене
спонукало сьогодні вийти до вас і поділитися тією інформацією щодо долі землі. По-перше. Хочу сказати, що завтра Конституційний Суд України
починає розгляд двох конституційних подань. Разом з тим, шановні колеги, вам
всім відомо, що нас в державі, яка констатувала як правова, на жаль, паралізована
діяльність Конституційного Суду. На сьогоднішній день два судді Конституційного
Суду у незаконний спосіб відсторонені від виконання своїх функціональних Шановні колеги, я хочу вам сказати, що сьогодні під стінами
Верховної Ради зібрались тисячі-тисячі громадян, яких доля і переживання за
землю привели сюди з усіх куточків України, починаючи з Закарпаття, закінчуючи
сходом і Черніговом. Шановні колеги, вийдіть, подивіться, що пригнало, вибачаюсь,
сюди цих людей. Чому вони пішли на Київ, до Києва, як ті ходаки? Спасибі вам,
люди, якщо вони чують, що вони прийшли підтримати, підтримати конституційні
принципи діяльності й існування нашого суспільства. Шановні колеги, коли ми ведемо мову про те, бути чи не бути
нашій державі, ми повинні виходити з конституційного постулату, що основа і
природне джерело існування нашої нації – це земля. Прочитайте в Конституції. Прочитайте, про що сказав народ 1 грудня 1991 року. Він
сказав, що земля є власністю українського народу і вона є матеріальною основою
суверенітету і незалежності. Як ми могли з вами прийняти такі акти, коли дали
можливість продавати землю. Я ще раз наголошую, що земля не є об'єктом вічного
права взагалі і нема ніде в світі, іде питання про користування землею. І не
треба плутати земельні ділянки з землею як геополітичне явище. Це на
сьогоднішній день ставте питання, що …
Дякую. Шановні народні депутати, шановні колеги, присутні, виборці!
Я хочу звернути увагу на те, що вже казали мої попередні виступаючі колеги, що,
дійсно, зійшлись до Чому проти, чому ми проти? І чому дані соціології такі, що
від 70 до Це ж питання не тільки власних паїв – це питання державної
землі, землі, яка знаходиться в державній і комунальній власності, це особливо
цінні землі. Це ті землі, які ми блокували, всіма правдами і неправдами, для
того, щоб ви не проголосували концентрацію в 100 тисяч гектарів землі для
окремих територій. Це якраз ті землі, які використовуються Аграрною академією
наук. Це ті землі, які на сьогоднішній день нам залишились у спадок, це 8-9
відсотків запасів світових чорноземів. Це наш стратегічний ресурс для
продовольчої безпеки країни, для подолання сировинної спрямованості
національної економіки і ряд інших похідних речей. Тому наша фракція і надалі наполягатиме на тому і ми це
відстоювати будемо і надалі в Конституційному Суді, що питання обігу земель
сільськогосподарського призначення має пройти референдум. І я переконаний, що
70 відсотків мінімум скажуть І тоді ми маємо розвивати інститут оренди землі – це той
інститут, який на сьогоднішній день дає максимальну капіталізацію в світі для
розвитку Ще один дуже важливий момент, на який я не можу не звернути
увагу. Що нам пропонують в ціновій політиці за земельні ділянки? Тисячу
максимум 2 тисячі доларів за гектар. Уявіть собі, як обманюють людей, коли наші
сусіди в інших країнах продають земельну ділянку по 20, 40, 80, а колеги
приводили вже цифри нові з Німеччини, до 100 тисяч євро за один гектар землі.
100 тисяч євро у них і одна тисяча у нас. Хіба це справедливо? Це означає, що
це крадіжка української землі в умовах низької капіталізації, спаду, стагфляції
і всіх інших макроекономічних потрясінь, які сьогодні відбуваються в країні. Я не буду звертати увагу на інші економічні аспекти, я лише
скажу, що в нинішніх умовах необхідно долати економічну кризу не ринковим
обігом земель сільськогосподарського призначення, а принципово новою
економічною політикою, яка буде відстоювати інтереси громадян України. Дякую за увагу.
Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність".
Шановні друзі, сьогодні в Україні вже декілька місяців працюють
"Гончаренко центри", їх вже 16, вони в різних містах України: в
Чернівцях, в Івано-Франківську, в Рівному, в Житомирі, в Жмеринці, в Миргороді,
в Подільську, в Балтії, в Черкасах, в Миргороді, три центри працює на Донбасі
(це є Костянтинівка, Краматорськ, Лиман), Добровеличківка, Кропивницький на
Кіровоградщині. Всюди працюють ці центри і діти, дорослі там безкоштовно
займаються. Там відбуваються заняття англійською мовою, у Миргороді і Жмеринці
– китайську мову вивчають діти та дорослі, в Лимані – групи йоги від маленьких
дітей 5-7 років, де самій старшій учасниці 76 років, фрезерувальник Віталій в
Черкасах 57 років безкоштовно вивчає англійську мову, багатодітна родина з
Жмеринки ходить всією родиною, щоб вивчити англійську мову. Відбуваються
концерти, відбуваються читання, відбуваються презентації книжок. Олександр
Ірванець читає цикл лекцій в Рівному про сучасну українську літературу. Здається,
це всім має подобатися. Але ні, друзі, знайшлися ті, кому це не подобається! І влада почала атакувати "Гончаренко центри". І
першим атакували "Гончаренко центр" в Черкасах, де ми знаходимося в
будівлі музикально-драматичного театру, де працює вже "школа
астронавтів", сценічна мова для всіх бажаючих. І, будь ласка, зверніть увагу, на відміну від
президентського університету майбутнього, який, може, колись буде в
майбутньому, в який хочуть вкласти мільярди бюджетних грошей, в
"Гончаренко центри" не вкладено жодної бюджетної копійки, притому
все, що там відбувається – є безкоштовним для дітей, для дорослих, для малечі. Вчора в День захисту дітей тисячі дітей по всій України
приймали участь у заходах у "Гончаренко центрах". І, здається, така
історія, якою мали би пишатися. Ні! Хочуть вбити, хочуть знищити. Коли самі не
вкладаються в освіту, в культуру, коли кажуть "какая разница", а в
той час, ті, хто робить це, з ними борються. На Донбасі три центри, в яких сьогодні діти і дорослі
вивчають українську мову, історію України. З цим треба боротися чи цьому треба
допомагати? Ні. Ніхто не те що не допомагає, а навпаки ми бачимо, як сьогодні
намагаються знищити цю ініціативу. Тому від тисяч людей, які сьогодні вже, вже навчаються в
"Гончаренко центрах", ми звертаємося: заберіть руки, геть від
"Гончаренко центрів"! Дайте цим освітньо-культурним, неполітичним
просторам далі працювати. Робіть щось хороше для людей, а не займайтеся
політичною боротьбою з дітьми, з дорослими, з тими людьми, хто хоче ставати
кращими. У нас на логотипі гончар. Цей гончар ліпить краще майбутнє
України, тому що ми вкладаємося в людей. Беріть приклад, а не займайтеся
безглуздою боротьбою! Дякую.
Доброго ранку, шановні колеги! Минулий свій виступ я
завершив на тому, що український народ має право знати, хто та на яких умовах
користується його надрами. І досить іронічно, що одразу після нього ми стали
свідками чергової спроби по-тихому отримати права на розробку однієї з найбільш
перспективних корисних копалин, яка залягає в Україні, – літію. Літій називають "білою нафтою" та одним із
двигунів Четвертої промислової революції. Літієва батарея є одним з найбільш
поширених предметів сучасності: наші телефони, планшети, електромобілі, системи
накопичення енергії – всі працюють на літії. Як не парадоксально, але саме
через таку привабливість літію Україна ще досі не розпочала промислового
видобутку цієї корисної копалини. То права на розробку літію отримують невідомі
компанії без проведення конкурсів, то ці невідомі компанії блокують проведення
прозорих аукціонів. До цього часу спроба отримати під контроль літієві родовища
обмежувалася судами, а також неформальним впливом на Державну службу з геології
та надр України. Однак цього разу охочі прибрати до рук такий ласий шматок
українських надр вийшли на новий рівень. У Верховній Раді України було зареєстровано законопроект,
який планує перепідпорядкувати управління літієвими родовищами з відання
Держгеонадр України до Міжвідомчої комісії з питань укладення угод про розподіл
продукції. Окрім цього Мінстратегпромом України були розроблені зміни до
підзаконних нормативних актів, мета яких повністю переформатувати склад діючої
Міжвідомчої комісії та перепідпорядкувати її з Міненерго до Мінстратегпрому.
Режисером цієї спецоперації виступив один із колишніх чиновників режиму
Януковича. Як ви здогадуєтеся, наступними кроками повинно було би стати
проведення квазіконкурсів на право використання літієвих родовищ та передачі їх
у руки правильним користувачам. Зауважу, що така передача планувалася відбутися
на підставі угод про розподіл продукції, які є найбільш пільговим режимом
використання надр в Україні: строк користування складає 50 років, інвестору
повертаються до копійки всі вкладені ним інвестиції. Силами 50 народних депутатів, за що всім, хто долучився,
окреме велике спасибі, нам вдалося зупинити прийняття змін, розроблених
Мінстратегпромом. Також сподіваюся, що нам вдасться прибрати із зазначеного
законопроекту всі суперечливі положення. Загалом мораль цієї історії дуже проста – боротьба за
українські надра досі триває. І саме в такій ситуації ключовим стає принцип:
громадяни України повинні знати, хто та на яких умовах користується надрами
України. Це означає, що літієві родовища повинні бути виставлені на прозорі
аукціони, та право розпорядження ними повинен отримати той, хто заплатить
найбільшу ціну. Дякую за увагу.
