Прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації.
Шановні колеги, готові реєструватися? Шановні колеги, прошу реєструватися. В залі зареєстровано 117 народних депутатів, пленарне
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших
колег народних депутатів. Марини Олегівни Бардіної, "Слуга народу".
Давайте привітаємо. Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради
України Шановні колеги, пропонується наступний порядок денний,
традиційний для нас, проведення "години запитань до Уряду". Доповідь
Прем'єр-міністра України з визначеної теми – до 20 хвилин; відповіді
Прем'єр-міністра на запитання від депутатських фракцій – до 21 хвилини; і потім
відповіді Прем'єр-міністра та членів уряду на запитання від народних депутатів
– до 20 хвилин. Ми завжди так робимо, ми завжди так будемо… Я розумію, я
розумію, а дальше в нас стоять діти з Вифлеємським вогнем, давайте не будемо
спекулювати. Добре. Шановні колеги, на трибуну… Це називається Шановні колеги, все. На трибуну для доповіді запрошується
Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Будь ласка.
І переходимо до позачергового пленарного
засідання. Шановні народні депутати, у зв'язку з вимогою 155 народних
депутатів України та відповідно до частини восьмої статті 19 Регламенту
Верховної Ради України ми сьогодні проводимо позачергове пленарне засідання
Верховної Ради для розгляду законопроекту за реєстраційним номером 6376: про
внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відтермінування строків
розширеного застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного
податку). Прошу народних депутатів підготуватися до електронної
реєстрації. Нагадую, що після реєстрації необхідно, утримуючи сенсорну кнопку,
натиснути на зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно
до кінця реєстрації, тобто до появи результатів на табло. Прошу народних депутатів зареєструватися. У залі зареєстровано 97 народних депутатів. Зареєстровано 97
народних депутатів. Позачергове пленарне... По фракціях реєстрацію можна показати? Є така опція? Будь
ласка. Шановні народні депутати, так як немає голосів і буде... Дмитре Олександровичу, Дмитре Олександровичу, можна
дослухати те, що я скажу. Будь ласка. Позачергове пленарне засідання оголошується відкритим. Є домовленість, так як буде провалено включення в порядок
денний, очевидно з голосів, зараз дати по 3 хвилини фракціям і, можливо,
позафракційним Будь ласка, Гузь Ігор Володимирович, депутатська група
"Партія "За майбутнє". Будь ласка.
Шмигаль Д.А.Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати,
шановні Вже другий рік поспіль ми працюємо в умовах однієї з
найбільших криз з числа Другої світової війни, так само, як і весь світ,
Україна заходить в новий рік в умовах глобальної пандемії і коронавірусу. Весь
світ рухається вперед в умовах цієї кризи, але жодна країна в світі на додачу
до цього не трансформується в умовах агресії зі сторони Російської Федерації.
Це важливо пам'ятати кожному з нас. Сьогодні мій виступ буде зосереджений на прийнятих
документах, цифрах, економіці, соціальній сфері, інфраструктурі. Це дозволить
об'єктивно продемонструвати те, чого ми досягли цього року і де потрібно
активізувати роботу в соціально-економічній сфері. По-перше, людина в центрі урядової політики. Це не просто
слоган, це принцип, на основі якого розробляються і формуються стратегії у
сфері медицини, освіти, пенсійного, соціального забезпечення. 2021 рік пройшов під знаком масштабної світової кампанії з
вакцинації. Саме вакцинація дала можливість у всьому світі зупинити пандемію.
Завдяки зусиллями Президента, Верховної Ради, уряду нам вдалося в повній мірі забезпечити
наших громадян якісними і безпечними вакцинами від провідних світових
виробників. Попри скептицизм багатьох політиків в Україні було розпочато
безкоштовну вакцинацію для всіх українців. Станом на 17 грудня щеплено вже понад 13 мільйонів
українців, і в найближчий місяць ми маємо підійти до позначки у 50 відсотків
щеплених дорослих українців. Загалом менш ніж за рік нам вдалося
законтрактувати та отримати майже 40 мільйонів доз вакцин. Медицина залишається
пріоритетом уряду і в 2022 році. Якщо в держбюджеті на 2020 році на медицину
було закладено 110 мільярдів гривень, то на наступний рік Налагоджено і синхронізовано роботу двох чи не найбільш
важливих інституцій: НСЗУ (Національної служби здоров'я України) та Державного
підприємства "Медичні закупівлі", Якщо говорити про цей рік, то зарплата лікарів зросла на 30
відсотків. В 2022 році ми з вами заклали збільшення зарплати лікарів до 20
тисяч гривень мінімально, для лікарів. Середня зарплата лікаря в наступному
році складе не менше 22,5 тисяч гривень. Не можу оминути і ситуацію з реформою екстреної медицини.
Більше Закуплено також сотні сучасних одиниць медичного обладнання,
завдяки яким наші чудові лікарі кожного дня рятують життя українців. Нам
вдалося збільшити видатки на трансплантологію, на боротьбу з
онкозахворюваннями, на оновлення приймальних відділень, і це ще на багатьох
дійсно важливих напрямках також додані відповідні результати. Я впевнений, що
наша спільна робота в цьому напрямку так само продовжиться і наступного року,
аби ми всі могли пишатися українською системою охорони здоров'я. Ще одна сфера, яку актуалізував коронавірус, – це соціальна
політика держави. Підвищення пенсій залишається одним з головних пріоритетів у
сфері соціальної політики. У цьому році уряд у десять разів підвищував… десять
разів підвищував виплати різним категоріям наших пенсіонерів. У січні мінімальна пенсія для тих, хто має повний стаж,
збільшилась на 300 гривень. У березні проведено індексацію пенсій для майже 8
мільйонів пенсіонерів, а підвищення в середньому склало 300 гривень. У квітні
збільшення виплати працюючим пенсіонерам у середньому на 200 гривень. У липні
вперше підвищено новопризначені пенсії, які з 19-го року не перераховувалися. Ще одна категорія пенсіонерів, яка отримала суттєве
підвищення в липні, - У липні, а потім у грудні була підвищена мінімальна пенсія,
а також відбулося збільшення надбавок до пенсії за понаднормовий страховий
стаж. У жовтні підвищені пенсії на 400 гривень особам віком від 75
до 80 років. Минулого року на 500 гривень підвищили щомісячні виплати тим, хто
старше 80 років, з наступного року така сама програма підвищення щомісячних
виплат запрацює і для пенсіонерів старше 70 років, також буде відповідне
підвищення. Це ініціатива Президента, яка чітко виконується нашим урядом. У грудні мінімальна пенсія для тих, хто має повний стаж,
зросла до 2 тисяч 600 гривень. Також з грудня середня пенсія стала майже 4
тисячі гривень. Важливий показник: середня пенсія 4 тисячі гривень у нашій
державі. В цьому році ми також двічі підвищували мінімальну зарплату, яку
отримують українці, тепер вона Освіта. Уряд суттєво збільшив видатки на Міністерство освіти
і науки у 2021 році – на 26 мільярдів гривень, що на 20 відсотків більше
порівняно з 2020 роком. При цьому Запрацювала програма забезпечення всіх українських вчителів
персональними ноутбуками. Станом на 15 грудня майже 38 тисяч вчителів у 19
областях України отримали ноутбуки. Ми продовжуємо цю програму, і вже
наступного року це також будуть десятки ноутбуків, які отримають вчителі. Також з 1 січня 2022 року академічні стипендії для
студентів Ще одне дуже для нас Я не буду повторювати тарифи, ми всі їх вже знаємо, я скажу
лише одне: до завершення опалювального сезону тарифи на газ, на тепло, на
світло, на електроенергію змінюватися не будуть. Субсидійна підтримка. У 2021 році завершено реформу
монетизації житлових субсидій, відповідно з травня 2021 року житлові субсидії
виплачуються їх отримувачам виключно у грошовій готівковій формі. Більшість
субсидіантів не подавали заявки, субсидії були перепризначені їх автоматично. В
опалювальному сезоні 2020-2021 років середній розмір субсидії становив 1770
гривень. В опалювальному сезоні цього року, 2021-2022 років, очікується на
рівні 2000 гривень і вище. Ще один важливий напрямок роботи нашого уряду – це розбудова
нашої держави. Створення потужної конкурентної держави неможливо без зміни
застарілих практик та підходів управління, які все ще, на жаль, переважають в
багатьох сферах. Тому ми змінюємо ці підходи, аби держава була максимально
комфортним середовищем для існування людей і бізнесу. Ключові напрямки в цьому
контексті – цифровізація, децентралізація, розбудова інфраструктури і
євроінтеграція. Цифровізація. Впевнений, що більшість українців вже змогли
скористатися і відчути ефект від діджиталізації і впровадження електронних
послуг. Кількість українців, що користуються державними електронними послугами,
впродовж року зросла з 50 до 60 відсотків. За 2021 рік на єдиному державному
вебпорталі електронних послуг, порталі "Дія", додалося більше 20
електронних послуг у мобільному додатку порталу "Дія", де реалізовано
15 нових послуг та впроваджено відображення шести нових цифрових документів,
зокрема внутрішнього і міжнародного Не менш важливим є спрощення умов ведення бізнесу. На даний
момент на електронному порталі "Дія" доступно понад 30 електронних
сервісів для підприємств та фізичних осіб, при цьому послуги з реєстрації
бізнесу є одними з найшвидших у світі. Вагомим напрямком роботи для розширення доступності
державних послуг є розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг.
Вона зросла вдвічі – Звичайно, що говорити про отримання послуг в онлайн-режимі
неможливо, якщо немає якісного інтернету. У більш ніж двох тисячах населених
пунктів сільської місцевості вперше з'явилася інфраструктура широкосмугового
доступу до інтернету. Технічно можливість підключитися до такої якісної мережі
отримали близько 700 тисяч людей. Більше п'яти тисяч закладів соціальної інфраструктури
вперше підключені до швидкісного інтернету. Децентралізація. Важливий, надзвичайно важливий напрямок. І
треба сказати, що в результаті реформи децентралізації, яка є одною з найбільш
успішних, громади отримали реальну можливість впливати на розвиток власних
регіонів, визначати, де відкрити садочок або де побудувати лікарню. Важливі
цифри. Зальний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 22-й
рік становитиме 630 мільярдів гривень. Це колосальна цифра. Якщо в 20-му році
доходи місцевих бюджетів склали доходи всього-на-всього 290 мільярдів гривень,
цього року ми отримуємо на рівні 320, наступного року це вже понад 437
мільярдів гривень доходів для місцевих бюджетів. На будівництво і ремонт доріг місцевого значення у 22-му
році передбачено понад 24 мільярди гривень, обсяг Фонду регіонального розвитку
складе понад 5 мільярдів гривень, ще 9 мільярдів гривень піде на реалізацію
інфраструктурних проектів. І це лише частина програм. В Україні активно триває реалізація програми Президента
Володимира Зеленського "Велике будівництво". Найбільш масштабний
інфраструктурний проект за всю нашу історію. Тільки впродовж 20-21-их років
оновлено понад 10 тисяч кілометрів доріг, 560 мостів, побудовано та
відремонтовано майже 400 шкіл та дитсадків, 25 басейнів, 193 стадіони, 201
приймальне відділення та 600 сільських амбулаторій. Наступного року заплановано
реалізацію не менш амбітних проектів, серед яких початок будівництва
концесійного автобану, першого, до речі, за роки незалежності України,
Краковець-Броди-Рівне. Відсутність таких доріг протягом 30 років – Наступний пункт стосується сектору безпеки та оборони.
Важливо розуміти, що без потужної та сильної армії не може бути сильної
держави. Цього року українська армія стала ще міцнішою, зокрема завдяки
нарощенню обсягів постачання нового та модернізованого озброєння та військової
техніки. Збройні Сили України цього року отримали більше 3 тисяч основних
зразків озброєння та військової техніки: 2 тисячі ракет, боєприпасів та засобів
ураження різного призначення, 3,6 мільйона одиниць артилерійських пострілів, та
інше озброєння та боєприпаси. Крім того, до Збройних Сил поставлено безпілотні,
нові безпілотні комплекси. Розпочато будівництво корветів, трьох літаків,
розробляються ракетні комплекси. У рамках міжнародної допомоги отримано два
патрульних катери. Якщо в 21-му році загалом на сектор безпеки та оборони
передбачено фінансування в обсязі 5,93 відсотка від ВВП – 267 мільярдів
гривень, то в 22-му році цей показник буде збільшено на рівні майже 6 відсотків
від ВВП або більше 320 мільярдів гривень в абсолютних цифрах. Стосовно ще одного важливого напрямку нашої роботи, це
євроінтеграція та співпраця з міжнародними партнерами. Наступний блок, на якому
хотів би зосередити увагу, це наше геополітичне майбутнє, яке також впливає і
на внутрішній порядок денний нашої держави. Зараз уряд зосереджений на
впровадженні найкращих європейських практик у шести таких сферах. Мова йде про
шість так званих безвізів. Перший, це авіаційний безвіз – "Відкрите небо",
який ми врешті-решт нарешті отримали цього року. Наступний – це промисловий безвіз або Угода про оцінку
відповідності та прийнятність промислових товарів. Цього року мали декілька
оціночних місій ЄС, вдало проходимо цей шлях. Наступний, це митний безвіз, це про спрощення митних
процедур і зменшення бюрократичних процедур і корупції в митній сфері. Цифровий безвіз. Це взаємне визнання електронних послуг між
Україною та ЄС, безбар'єрна торгівля в секторі електронних комунікацій. Енергетичний безвіз – це наша енергетична незалежність,
приєднання до європейської мережі І шостий безвіз, це перемовини, які ми розпочали з
Європейським Союзом щодо лібералізації ринку автомобільних перевезень з
країнами-членами Європейського Союзу. Також в 21-му році ми продовжили активно співпрацювати з
міжнародними фінансовими організаціями. Цього року Україна отримала суттєву
підтримку міжнародних партнерів, що свідчить про довіру до українських
інституцій та про те, що ми рухаємося в правильному напрямку. Було отримано
другий транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі 600
мільйонів євро, а також другий транш МВФ у рамках програми Уряд продовжив співпрацю зі Світовим банком, з Європейським
інвестиційним банком, що дозволило отримати пільгове фінансування в різних
проектах на суму майже 1 мільярд доларів США. Третій наш напрямок – це економіка. Ми проговорили про
напрямки соціальні, де ми говорили про людей, про державу, тепер про економіку.
Коли ми говоримо про зміну підходів та практик державної політики, звісно ж,
неможливо оминути цю сферу. Урядом визначено ключові пріоритети, на яких ми
концентрували увагу з точки зору їх реалізації або вдосконалення. Це
імплементація Закону про державну підтримку інвестиційних проектів із значними
інвестиціями, подальша діджиталізація, зменшення бюрократичного навантаження, а
також підтримка ІТ-сектору, зменшення ролі держави в економіці через
приватизацію і через корпоратизацію. Робота в сфері державно-приватного
партнерства і концесій в різних галузях: від портів до будівництва доріг, до
підвищення газовидобутку. Завершення земельної реформи і підтримка сільського
господарства через розбудову системи зрошення, а також кредитування і
страхування аграріїв. Запуск індустріальних парків, дешеві та довгі гроші на
розвиток бізнесу. Звичайно, ми маємо пожвавлювати іпотечний ринок, над цим
працюємо, і доступна іпотека під 7 відсотків, програма запрацювала. Наступного
року ми плануємо фінансовий лізинг і іпотеку вже під 5 відсотків. Ми розширюємо
можливості програми "5-7-9", і це дуже важливий інструмент, якого потребує
бізнес, очікує, і він дає вже результат на суму понад 76 мільярдів гривень 28
тисяч, 28 тисяч кредитних договорів. Стосовно підтримки галузей економіки, які постраждали під
час COVID. Запущено за ініціативи Президента програма підтримки. Буквально
вчора перших 500 мільйонів гривень коштів вже тестувальники програми отримали. Шановні колеги, це лише незначна частина того, що за
поточний рік зробили ми з вами, наш український уряд. І я хотів би подякувати
вам, шановні народні депутати, за спільну роботу. Я завжди казав, що злагоджена
робота уряду, парламенту, Президента – це те, що дасть нам можливість дійсно
змінити нашу країну. Я впевнений, що ми з вами цим шансом скористаємося. Тому
дякую.
Дякую, Денисе Анатолійовичу. Шановні колеги, переходимо до запитань до Прем'єр-міністра
України від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися на запитання. Слово надається народному депутату України М'ялику Віктору
Ничипоровичу, депутатська група "Партія "За майбутнє". М’ЯЛИК В.Н. Доброго дня! Рівненщина, "Партія "За
майбутнє", 155 округ, М'ялик Віктор Ничипорович. Денис Анатолійович, я і
мої колеги зверталися з підписами до вас про нефінансування Держкіно. Ми хотіли
запитати, чи будуть вони виділятися, ці кошти, непонятно на що? Чи, можливо, ми
ці кошти перекинемо на ковідний фонд?
Шмигаль Д.А.Цього року бюджет сформовано, затверджено Верховною Радою
України з відповідними правками. Все це враховано. На Держкіно кошти виділені в
тому об'ємі, який був запропонований профільним міністерством і підтриманий
Верховною Радою України. Звичайно, Держкіно, українське кіно має підтримуватись
українською владою. І ми маємо, звичайно ж, мати своє виробництво наших
фільмів. Це креативна галузь економіки, яка дає і створює цілу масу робочих
місць. Тому, звісно, зі сторони уряду підтримки того, щоб не виділяти кошти на
Держкіно, не буде. Ми маємо продукувати власне українське кіно і маємо виділяти
на це кошти. Дякую за ваше запитання.
Ви знаєте, з такими засіданнями цю Верховну Раду треба
розпускати, бо це ганьба, це ганьба і це справжнє обличчя Верховної Ради перед
українським народом. От вам і "слуги народу" – служать лише собі та
своїм зарплатам, всі бояться, щоб їм все виплатили вчасно і без штрафів. Це
ганьба, це справжня ганьба перед підприємцями і перед людьми, які стоять під
Верховною Радою, які спеціально приїхали для того, щоб відстояти свої інтереси.
Такого робити не можна. Ми просто абсолютно знищуємо інституцію Верховної Ради,
інституцію народного депутата. Вас ніхто поважати не буде взагалі, ви для людей
просто, знаєте, як якесь зло, цього не можна допускати. Колеги, в нас просто розвалюється держава. Якщо ви не можете
зібратися на засідання, про що можна говорити? Чому мене як дівчинку ганяли
декілька днів з підписними листами? Нарешті все було зроблено. І не з'явитися
на засідання – це ганьба, справжня ганьба. (Шум у залі)
Дякую. Слово надається народному депутату Бурмічу Анатолію
Петровичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За
життя".
