Шановні депутати, доброго ранку! Доброго ранку! Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Шановні депутати, будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Я
такої кількості… Я такої… Готові реєструватись? Прошу реєструватись. Реєстрація
кнопкою "за" відбувається, нагадую. Реєструйтесь, будь ласка. В залі 266 народних депутатів України. Оголошую ранкове
засідання Верховної Ради України відкритим. (Шум у залі) Почекайте. Шановні колеги, шановні колеги, по-перше, в нас є
іменники – три народних депутати: Мустафа Джемілєв, Андрій Анатолійович
Кожем'якін і Олексій Ігорович Красов. Я вітаю народних депутатів і думаю, що це
було б непогано зробити всім народним депутатам. Добре. Відповідно до стаття 25 Регламенту у середу ми маємо 30
хвилин на виступи народних депутатів із внесенням пропозицій, заяв,
повідомлень. Прошу народних депутатів записатись на виступи. Микита Русланович Потураєв. Потураєв, включіть, будь ласка,
мікрофон.
Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця,
підготуйтесь до роботи. Ще раз доброго ранку всім шановним народним депутатам!
Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка,
займіть свої місця. Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Шановні колеги, готові реєструватись? Як завжди, нагадую,
реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки "за" або
зліва… першої зліва. Бачите, навіть вже помиляюсь. Прошу голосувати і реєструватись. Прошу реєструватись. У залі зареєстровано 327 народних депутатів України. Шановні колеги, хвилинку уваги. Шановні колеги, сьогодні у
нас… Шановні колеги… Михайло Миколайович… Михайло Михайлович! Вибачте. Сьогодні у нас визначний день і для держави, і для
українського парламенту. Сьогодні 30 років Декларації про державний
суверенітет. Країна пройшла непрості часи протягом всього цього часу. Були
перемоги. Були і проблеми. Були і поразки. Але ми повинні пам'ятати свою
історію. Ми повинні, щоб і надалі ті традиції, які були закладені в
українському парламенті, традиції, які дозволили сьогодні бути нашій державі
незалежною, вони залишалися, шанувалися і були тим базисом, на якому ми будемо
розбудовувати, повертати, захищати свою Батьківщину. Ще раз всіх вітаю зі святом. І сьогодні буде урочисте
засідання, Дякую. Давайте повертатися до роботи. Надійшла заява про перерву з заміною на
Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку
представники засобів масової інформації! Доброго ранку, шановні урядовці! Будь
ласка, запросіть народних депутатів до зали. Підготуйтесь до реєстрації. По
залу добре видно, що вчора був футбол, з чим всіх і вітаю. Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Нагадую: реєстрація
відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва, кнопки
"за". Прошу реєструватись. У залі зареєстровано 132 народних депутати України. Пленарне
засідання оголошую відкритим. Але це рекорд. Трошки відкритим, так, трошки
відкритим. Шановні колеги, сьогодні день народження у Владислава
Валерійовича Бородіна Шановні колеги, у засіданні Верховної Ради бере участь
Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів
України. Прошу привітати. Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у
п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". За
пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України
сьогодні будуть відповідати на запитання про стан та перспективи розвитку
паливно-енергетичного комплексу України та його вплив на тарифну політику
уряду. Пропонується, як завжди, наступний порядок розгляду цього
питання: до 20 хвилин – виступ міністра енергетики України; після цього до 21
хвилини – запитання від народних депутатів України; після цього до 20 хвилин –
запитання від народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України і
Прем'єр-міністра України. Немає заперечень? Немає. Будь ласка, на трибуну для виступу запрошується міністр
енергетики України Герман Валерійович Галущенко.
Сьогодні навіть під цей ганебний звук, який йде з сівших
батарейок. І я хочу, щоби зараз вся країна подивилась на нащадків
Ягоди, Єжова, Берії – Але ні! Сьогодні Землю – людям! Землю – українцям!
Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група
"Довіра". Шановні колеги, кілька годин тому я отримав звіт від
волонтерів з Луганщини, з жахливого попелища, за яке горітимуть в пеклі окремі
персонажі. Луганські волонтери обурені наміром вручити нагороду начальнику
місцевих пожежників Михайлу Пшику. Вони звинувачують керівництво обласної ДСНС
та силових Депутатська група "Довіра", а також всі луганчани,
ми вимагаємо детального розслідування як причин виникнення пожежі, так і
бездарного її недотушіння. А також відсторонити від займаних посад керівництво
обласної ДСНС. По-перше, допомога не надійшла вчасно. 6 липня о 9 ранку
пожежа виникла на участку в півтора гектари, однак на масштабну пожежу Всю невчасність керівництво ДСНС виправдовує нехваткою
паливно-мастильних матеріалів. Цікавий факт, що у 2018 році, як тільки Пшик
приступив до своїх обов'язків, він передав тисячу тонн пального Донецькій
області, так їх і не повернувши. Що говорити про паливо, коли навіть води у
пожежників не було, адже жодна з семи насосних станцій області не задіяна.
Навіть людей із зони ризику не попередили про можливу евакуацію, оповіщення
серед населення відбувалися циганським радіо. За всі ці злочини головний
пожежник, а також керівництво силових структур Луганської області мають
предстати перед судом. Слідчими ДБР вже встановлено, що посадові особи
Головного управління ДСНС в Луганській області систематично порушували закон,
привласнювали державні кошти у власних цілях, купували собі квартири, дорогенні
будинки за шалені кошти. Однозначно наслідки пожежі могли бути не такими
катастрофічними, людей можна було б врятувати, якби чиновники вчасно виконували
свої обов'язки. Адже те, що ми спостерігали, це повний пшик проти пожежної
системи Луганщини, катастрофічний пшик. Дякую. Повинна бути справедливість і повністю підтримка
Луганської області, бо вона знаходиться в депресивній зоні.
Галущенко Г.В.Доброго дня! Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні
депутати! Більше місяця тому ви підтримали мою кандидатуру на посаду міністра
енергетики. І зараз я би хотів розповісти про ті пріоритети в роботі
міністерства, що зроблено, і ті плани, які в найближчому ми плануємо
реалізувати перш за все завдяки вашій законотворчій підтримці. У якому стані перебувала енергетична галузь? Насправді
відповідь проста: стан кризовий. І в першу чергу це був зламаний механізм
енергоринку, повна розбалансованість сектору накопичення боргів всередині
ринку, це також борги перед виробниками "зеленої" генерації, десятки
мільярдів гривень, це борги перед шахтарями. Але давайте по порядку. Незважаючи на те, що потенційно встановлена потужність
вітчизняної генерації перевищує 55 гігават включно з 8 гігаватами об'єктів відновленої
енергетики, реальний доступ потужності значно менший. Ми розуміємо, що 90
відсотків енергоблоків теплоелектростанцій відпрацювали свій ресурс і
потребують оновлення. Фактично з 21 гігавата теплоелектростанцій лише близько
13 реально доступні, а решта або виведені в консервацію, або знаходяться на
неконтрольованій території. Значна частка потужностей має не гарантований
графік генерації. Це, безумовно, відновлення і робота атомної генерації в
базовому режимі. Ще один напрямок, просто для прикладу, це те, що ми
рухаємося до створення На ринку електроенергії ситуація в травні спостерігалася
дуже складна. Про це багато писалося, говорилося, відбувалися відповідні наради
і комунікації. Середньозважена ціна "на добу наперед" впала до
історичного мінімуму взагалі за весь період функціонування ринку електричної
енергії. І вона набагато була менша ніж навіть собівартість електроенергії, яку
виробляє Державне підприємство "Енергоатом", це найнижча собівартість
в державі. І, безумовно, що для всіх інших типів генерацій ці такі цінові
показники є, очевидно, дуже глибоко збитковими. І тому це відповідним чином впливало
на формування запасів палива, необхідного для сталого проходження
осінньо-зимового періоду. Така ситуація в свою чергу призвела до фінансового
розбалансування державних підприємств, а це особливо важливо в контексті
виконання ними обов'язків забезпечення електроенергією населення.
Розбалансованість ринку, так само ми бачили великі ризики в цьому у контексті
синхронізації енергосистеми України з енергосистемою Європейського Союзу. І
тому якраз на цьому ми зосередили нашу основну роботу. Стосовно тактичних завдань. На сьогодні, безумовно, вимагає
оперативного втручання ринок електричної енергії. Насправді вже деякі кроки
зроблені. Є ще ініціативи, які ми будемо просувати. Це зняття для виробників,
що працюють у рамках виконання спеціальних обов'язків зобов'язань щодо
обов'язкового продажу не менше 10 відсотків електроенергії на ринку "на
добу наперед". І друга. Це запровадження обов'язкової біржової торгівлі
для всіх учасників ринку. Тому ми хочемо змінити ракурс того, щоб індикативом
ціни був не ринок "на добу наперед", а ринок двосторонніх договорів.
Відповідно це надасть можливість мати передбачуваність ринку. Безумовно, важлива зміна, яку ми готуємо реалізувати, це
зміна – оновлена модель ПСО, вона буде представлена наступного тижня. І тут
якраз ми хочемо зробити певний горизонт цієї зміни, щоб побачити стабільність
тих тарифів на електроенергію і зробити диференційований підхід, який дасть
можливість забезпечити якраз соціально вразливу верству населення. І,
безумовно, ця стабільність в тарифі на майбутнє, вона дасть можливість для
залучення інвестицій у компанії галузі, а для приватних споживачів вжити і
запланувати відповідні заходи щодо підвищення енергозбереження. Що важливо ще. Безумовно, це питання боргів, які я вже
зазначив, які на сьогодні склалися перед "зеленою" генерацією. Ми
розуміємо складність цієї проблеми і насправді ми розуміємо, що розвиток цієї
енергетики є теж дуже важливим і така політика відповідає прагненню України
стати рівноправним суб'єктом кліматично нейтральної політики ЄС, тобто відомий
– це Європейський зелений курс ( Міненерго бачить майбутній розвиток відновлюваної енергетики
в Україні на конкурентних засадах з урахуванням ринкових механізмів
ціноутворення та потреб енергосистеми. Ефективною системою стимулювання має стати
проведення аукціонів з розподілу квот підтримки. Це дозволить визначити Ми розробили та оприлюднили зміни до порядку проведення
аукціонів, які після затвердження Кабінету Міністрів будуть представлені
відповідні квоти Ще одна нагальна і важлива тема – це, безумовно, підготовка
до проходження опалювального сезону. 9 червня уряд заздалегідь ухвалив
відповідний план заходів з підготовки об'єктів паливно-енергетичного комплексу
та житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду та його
проходження. Тому це дозволяє нам зараз вже почати і ми вже почали, насправді,
реальні дії стосовно підготовки Серед ключових пунктів плану я би хотів деякі зазначити. Це
накопичення вугілля та резервного палива, Міненерго затверджено відповідний
графік, і тепер ми маємо і контролюємо його виконання. Маємо план закачування
природного газу до газосховищ, накопичити визначено не менше 17 мільярдів кубів
газу, але плануємо накопичити від 19 до 20. Тут наше завдання забезпечити такий
обсяг, щоб були абсолютно комфортні умови проходження опалювального сезону. Контролюємо виконання планових ремонтних робіт генеруючого
обладнання електростанцій та теплоелектроцентралей. Графік Ми розпочали серію таких регулярних нарад з підготовки до
цього сезону і будемо їх проводити в постійному режимі. Так само ми
оптимізували графіки Питання щодо дострокової стратегії. Ми визначили чотири
ключових цілі і визначили відповідне завдання щодо їх досягнення. По-перше, безумовно, це енергетична безпека та ринкові
засади. Ця ціль передбачає вжиття заходів з удосконалення умов роботи
енергетичних ринків, погашення накопиченої на них заборгованості. Тобто це мова
йде про заборгованість, яка сформувалася всередині самого ринку електроенергії,
заборгованість серед учасників цього ринку перш за все. Забезпечення сталого,
як я вже зазначив, проходження опалювального сезону і розвиток, безумовно, дуже
важливий елемент, це розвиток енергетичної інфраструктури. Друга стратегічна ціль, безумовно, - це європейська
інтеграція, це якраз і є інтеграція з європейською енергетичною мережею Третє. Це енергетична ефективність. Безумовно, це розвиток
відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива. Маємо працювати
над підвищенням енергоефективності на всіх рівнях. Так само бачимо стратегічно
важливим розвитком відновлювальної енергетики в економічно ефективний спосіб,
розширення використання альтернативних видів палива. І останнє, за порядком, але не важливістю напрямків, це
енергетична незалежність. І, якраз тут ми фокусуємося на збільшенні видобутку
енергоносіїв, диверсифікації джерел та маршрутів постачання. Хочу окремо зупинитися все-таки на інтеграції з Безумовно, ми розуміємо, що тут має відбуватися успішність
цього процесу, багатою мірою залежить від злагодженої роботи учасників ринку,
органів державної влади, відповідних установ і організацій. І, безумовно, ми
розуміємо, що і відповідні зміни, в тому числі в ринку мають відбуватися так
само з внесенням відповідних змін до законів. І тут якраз я дуже буду просити
вашої підтримки при трансформації тих правил і приведення їх у відповідність до
європейських стандартів. Безумовно, на цьому шляху нас очікує велика кількість
викликів. І, безумовно, це стосується і прозорості, і Я впевнений, що ми пройдемо цей шлях і ми станемо частиною
об'єднаної енергосистеми Європи, тому що реально альтернативи цьому не існує. Тому дякую за увагу і готовий відповісти на ваші
питання.
Ще одна заява про перерву із заміною на виступ.
Хто виступає? Парубій Андрій Володимирович.
Дякую. Запишіться на запитання від депутатських фракцій та груп. Ковальов Олександр Іванович. Кулініч Олег Іванович.
Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги, ви бачите,
який накал в залі сьогодні Верховної Ради, це говорить про те, що розглядається
одне із найважливіших історичних рішень, яке має приймати Верховна Рада. Весь світ, всі найбагатші країни світу зайняті останнім
часом тим, що бігають по світу і скуповують сільськогосподарську землю і
джерела питної води. Україна має одне і друге, один з найкращих запасів земель
і один з найкращих запасів питної води. Всі прогнози говорять про те, що 20-30
років – Це непросте рішення, щоб його так за одну хвилину приймати.
Давайте сядемо, подумаємо, вам про це говорять всі: аграрники, політики,
економісти. Це не питання просто дрібного фермера, це не питання дрібної людини
– Тому наша фракція не підтримає сьогодні таке голосування
"галопом по Європам". А ми виходимо на те, що треба сідати і думати,
планувати, як робити ринок, який формат ринку чи можливо просто залишати землю
в державному банку, викуповувати в тих, хто не хоче володіти землею, але
залишати у власності, і давати в оренду своїм на 20 років, на 30, щоб була
стабільність і прогноз. Оце, можливо, такі рішення. Можливо, інше. Але не так,
що заради кредитів, які сьогодні потрібні за копійки розпродати останнє.
Думайте, що ви робите! Дякуємо.
