Шановні колеги! Шановні колеги, в мене прохання,
а можна запросити на дві хвилини голів фракцій для обговорення одного питання? Доброго ранку, шановні колеги. Будь ласка, підготуйтеся до
реєстрації. Ще раз, доброго ранку, шановні колеги, доброго ранку,
шановні представники засобів масової інформації, гості Верховної Ради України.
Будь ласка, підготуйтеся до реєстрації. Шановні народні депутати, прошу реєструватися. В залі зареєстровано 331 народний депутат України. Ранкове
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, перелік питань, який запропонований вам
сьогодні до розгляду, вам наданий, переходимо до обговорення. Вам запропонований до розгляду проект Постанови про
календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого
скликання. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Якщо
немає заперечень, прошу підтримати та проголосувати. За-274 Дякую. 274 – за. Рішення прийнято. Слово для доповіді надається голові Комітету з питань
Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченку
Сергію Віталійовичу.
Шановна президія, шановні народні депутати! На ваш розгляд
пропонується проект Постанови реєстраційний 2745: про календарний план
проведення третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, внесений
народними депутатами - членами регламентного комітету згідно з рішенням
комітету від 15 січня. Цей проект постанови підготовлений відповідно до вимог
статті 83 Конституції, статей 10, 19 Регламенту Верховної Ради України.
Проектом календарного плану пропонується розпочати третю сесію Верховної Ради
України дев'ятого скликання 4 лютого і закінчити її роботу 17 липня 2020 року. В проекті календарного плану передбачено: для пленарних
засідань парламенту - 12 тижнів, для роботи в комітетах, комісіях, депутатських
фракціях, депутатських групах - 7 тижнів, для роботи народних депутатів України
з виборцями - 5 тижнів, Під час підготовки календарного плану враховано святкові,
неробочі дні, дні релігійних свят. Також враховано план проведення чергових
сесій Парламентської асамблеї Ради Європи, який відбудеться в квітні та червні.
І частково враховано графік проведення заходів Парламентської асамблеї ОБСЄ в
2020 році. Комітет прийняв рішення рекомендувати парламенту прийняти
проект цієї постанови за основу та в цілому. Просимо підтримати цей проект
постанови. Дякую.
Шановні колеги! Шановні колеги, скажіть, будь
ласка, Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про
прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про календарний план
проведення третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання
(реєстраційний номер За-305 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Покажіть, будь
ласка, по фракціях. Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку
денного. Вам запропонований до
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні представляю в другому
читанні законопроект Коротко зупинюся на всіх новелах та значущих Цей законопроект насправді перезрів, бо чинний Закон про
середню освіту 99-го року зовсім не корелює з новим базовим Законом "Про
освіту" 2017 року. При підготовці законопроекту до другого читання профільний
комітет Верховної Ради залучив усіх стейкхолдерів. Було проведено 19 засідань
робочої групи, 4 засідання підкомітету, 4 засідання комітету, в результаті чого
цей законопроект радикально покращений. Кожну з 553 правок народних депутатів до другого читання
ретельно розглянуто. В тексті законопроекту, який вам розданий, враховано 393.
Опрацьовано кількасот пропозицій профспілкових і фахових освітянських
організацій, закладів освіти, органів управління з усіх регіонів України. Законопроект пройшов громадське обговорення, враховано
фахову інформацію з усіх вузлових питань законопроекту, підготовленого
профільним Міністерством освіти і науки. Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та
інновацій на своєму засіданні відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради
України розглянув підготовлений до другого читання проект Закону України про
повну загальну середню освіту (реєстраційний номер 0901) і рекомендує Верховній
Раді України прийняти його в другому читанні та в цілому. Заради осучаснення
української школи, кращої готовності молодих українців до дорослого життя і
більшої впевненості українських батьків в успіху своїх дітей у
швидкозмінюваному і вимогливому світі прошу підтримати законопроект в другому
читанні та в цілому. Дякую.
Дякую. Шановні колеги, тут достатньо великий об'єм правок та
пропозицій. Скажіть, будь ласка, хто з народних депутатів буде наполягати на
своїх правках? Бачу Совсун. А скажіть, будь ласка, можемо ми якось згрупувати? Да, я
пам'ятаю, і у Піпи так само, так? Якщо ви не заперечуєте, почнемо з колег. Совсун Інна Романівна. Ви з трибуни бажаєте? Ну, добре,
давайте. Включіть, будь ласка, 6 хвилин. 5 хвилин, 5 хвилин включіть,
будь ласка.
Шановні народні депутати! Я розумію, що зараз всі збурені
багатьма подіями, які в країні відбуваються, і Закон "Про освіту"
ніколи не є пріоритетним. Але мені би хотілося, щоб ми серйозно розглянули це
питання, тому що освіта – це те, що визначає, якою буде наша країна в
майбутньому. І українській школі потрібні системні зміни. Про гостру потребу у змінах говорять університети, роботодавці,
а головне – батьки і самі учні. Нам нема куди відкладати і немає чого втрачати.
Це показали результати міжнародного дослідження Саме тому нам потрібен новий Закон про середню освіту. Ми
чекали на цей Закон про середню освіту з 2015 року, але тоді влада вирішила
приймати рамковий Закон "Про освіту" замість розробки профільного
закону про школу. В результаті ми відтягнули справжній початок реформи на п'ять
років. Ви знаєте, я як викладачка інколи дозволяю своїм студентам здавати
роботу пізніше, але в такому випадку я як викладачка від студентів очікую
хорошої роботи. Але зараз я вам скажу про цей закон одне: те, що ми отримали,
це робота не на п'ятірку, це робота, в кращому випадку, на трійку. Так, у цьому
законі є важливі зміни, є позитивні зміни. І я рада, що багато з них з'явилося
завдяки правкам "Голосу". Нам вдалося добитися зменшення кількості
учнів у початковій школі в класі з 30-ти до 24-х. Нам вдалося змінити підходи
до оцінювання в початковій школі, нам вдалося посилити роль учнів у житті
школи. Цей закон передбачає нові процедури, які дозволять чесним
фахівцям зайняти прозорі, зайняти посади директорів школи. Але, разом з тим,
цей закон не дає відповідей на купу запитань і мені дуже шкода, що ми приймаємо
закон, який насправді не відповідає на купу питань. Я пам'ятаю, коли нова міністр освіти прийшла на посаду, вона
обіцяла продовжувати лінію своєї попередниці. Схоже, вона мала на увазі не
розвиток освіти, а ухиляння від складних питань. На які питання не дає відповіді
цей закон? Чому, коли увесь світ рухається в напрямку децентралізації прийняття
рішень освіти, ми при цьому в Україні зберігаємо тотальний контроль Міносвіти
над тим, що відбувається в школах? Де обіцяна автономія вчителя і автономія
школи у формуванні навчальних програм? Так, держава має визначати, що мають
знати учні, але вчителі цілком спроможні самостійно визначити як їм досягнути
цих результатів навчання. Друге питання. Чому ми продовжуємо радянську урівнялівку?
Чому побоялися врахувати наші правки, які б дозволили учням в старшій школі
обирати хоча б якусь частину предметів? Третє питання. Коли вчителі нарешті почнуть отримувати
високу і гарантовану заробітну плату? Пані міністр обіцяла, що буде реформа
заробітних плат, що буде реформа, яка сприятиме підвищенню заробітних плат і
зміні структури заробітних плат. Де ці зміни в законі? Їх в законі немає. Пані міністр так само обіцяла, що ми перейдемо до
обов'язкової сертифікації вчителів для того, щоб гарантувати, що в школу до нас
приходять ті вчителі, які знають як працювати з нашими дітьми. Де в законі ці
правки? Немає в законі цих правок. Де обіцяна півроку тому стратегія
реформування старшої профільної школи? Півроку ми щось чуємо, ми чуємо, що
будуть якісь концепції, будуть якісь зміни. В результаті закон ні слова не
говорить про те, якою має бути профільна старша школа в країні. У нас діти
продовжуватимуть вчити по 20 предметів в 11 класі. Який сенс в цьому законі?
Навіщо ми його приймаємо, якщо він не дає відповіді на ці питання? Останнє питання, на яке не дає відповіді цей закон. У нас
величезна проблема з мережею шкіл. У нас переповнені класи в містах, а діти в
селі, на жаль, навчаються в жахливих умовах. На жаль, цей закон не дає жодної
відповіді на питання, яким чином вирішити цю проблему. Де відповіді на всі ці питання? Скажіть мені, навіщо ми
приймаємо закон, який не відповідає на безліч цих складних питань? Я чула під
час обговорень в комітеті, що це складно і непопулярно. Але, знаєте, що
непопулярно, непопулярно - це те, що в нас 36 відсотків дітей не знає
математики. І наступний раз, коли ми отримаємо наступні результати Дякую.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Фракція
"Батьківщина" надзвичайно ретельно вивчила основні засади цього,
безумовно, реформаторського закону, який в першому читанні, нагадаю, був
прийнятий ще попереднім складом парламенту. За цей час до нього було внесено
кількасот поправок, врахування більшості з яких суттєво покращило остаточну
редакцію. При прийнятті остаточного рішення і наших поправок фракція спиралася
на пропозиції освітянських громадських організацій, профспілок, представників
освіти, професіоналів, і я дякую за їх врахування. Отже, прийняття закону сприятиме досягненню стратегічних
цілей, зокрема концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти на період до 2029 року. Ухвалення закону стосується
значної кількості громадян України, закладає основи їх інтелектуального та духовного
розвитку, визначає майбутнє нашої держави. Хочу відзначити, що комітет надзвичайно виважено і
відповідально поставився до підготовки остаточної редакції закону, і він
заслуговує на ухвалення в цілому. І все ж в ньому залишаються окремі
дискусійні, але дуже принципові для нашої фракції норми. Перше. Трудові відносини, переведення на контракт
керівників, і особливо педагогів-пенсіонерів, та ще й на 1 рік, фракція вважає
непросто дискримінацією та такою, що порушує Кодекс про працю, але і такою
нормою, що дуже важливо, що може спровокувати, кадрово знекровити в першу чергу
сільську школу. Другий висновок витікає з першого. Хочемо притоку нових
молодих кадрів, педагогів, то тоді треба більш суттєво подбати про радикальне
підвищення престижності вчительської праці. Такої відповіді нам ще доведеться
добиватися і через інші закони, і особливо через державний бюджет. Третє. Перепрофілювання вже діючих ліцеїв і гімназій, які
передбачені законом, це проблемне питання, особливо для малих міст. Наступне. Виборність керівників навчальних закладів
обмежується двома термінами. Це теж спірна, вважаємо, норма. Тільки реальна
практика може дати відповідь, наскільки це позитивно вплине на навчальний
процес в кожному конкретному випадку. Фракція на сьогоднішній день в основному підтримує і
проголосує "за", але ми готові працювати над цим законом, над його
удосконаленням, і особливо в частині, як я вже говорив, контракту, для нас це,
як кажуть, дуже-дуже проблемне питання, і підвищення престижності, за що ми будемо
боротися при перегляді бюджету і в наступних бюджетних роках. Дякую.
Дякую, Іване Григоровичу. Піпа Наталія Романівна. Після цього - Констанкевич Ірина
Мирославівна. І після цього переходимо до голосування, правильно я розумію?
Вадим Євгенійович, ну, ви виступали від "Батьківщини". 2
хвилини.
Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, українці! Я маю
ключове, Я розумію, що освіта – це середовище, яке погано сприймає
зміни. Але без них неможливі зміни в країні. Польща і Фінляндія, коли хотіла
зробити прорив, вона вклала всі зусилля і гроші в освіту. Без якісної освіти
неможлива та наша омріяна країна, яку чекає кожен українець і кожен з нас.
Будьмо сміливі і творімо цей прорив для успішної країни разом! Дякую.
